Глава 6. Інші зобов’язання та забезпечення

Глава 6. Інші зобов’язання та забезпечення

6.1. Розрахунки з персоналом
6.2. Програми пенсійного забезпечення
6.3. Забезпечення, умовні зобов’язання та активи

 

6.1. Розрахунки з персоналом

 

Виплати працівникам є одним з основних мотиваційних чинників підвищення продуктивності праці, а також неодмінним елементом реалізації соціальної політики на рівні підприємства. Зазвичай саме компенсація за найману працю є однією з найбільш суттєвих статей у витратах суб’єктів господарювання, а отже, вона має значний вплив на формування фінансового результату. З огляду на це, інформація про весь спектр виплат працівникам є важливою як в обліковому аспекті, так і для управлінсько-аналітичних цілей. Міжнародні стандарти надають ґрунтовні рекомендації щодо можливого складу виплат персоналу, а також підходів до їх обліку та розкриття інформації  у фінансовій звітності. 

 

Виплати працівникам: сутність та класифікація

 

Під виплатами працівникам міжнародні стандарти фінансової звітності розуміють усі форми компенсації, що їх виплачує підприємство в обмін на послуги, надані працівниками, або при звільненні таких працівників. Виплати персоналу є зобов’язаннями підприємства, зазвичай їх розглядають у контексті приналежності до чотирьох груп (схема 6.1.1).

Схема 6.1.1. Класифікація виплат працівникам

 

Облік та розкриття інформації про зазначені розрахунки регулює МСБО (IAS) 19 «Виплати працівникам». Стандарт передбачає, що працівники можуть надавати послуги не лише на основі повної зайнятості, а й періодичної, тимчасової, а також на умовах неповного робочого дня. При цьому підприємство може здійснювати виплати як у формі грошових коштів, так і через надання товарів/послуг. Отримувачами таких виплат можуть бути безпосередньо працівники, а за певних умов – їх дружина/чоловік, діти або інші утриманці, а також інші особи.

Принципи визнання та обліку виплат працівникам залежить від їх специфіки, яка далі буде розглянута детальніше.

 

Визнання короткострокових виплат

 

На практиці облік та оцінка короткострокових виплат працівникам, при застосування МСФЗ не викликає особливих труднощів. Визнання зобов’язань з таких виплат здійснюється на недисконтованій основі, оскільки їх вартість не переглядається. Отже, для оцінки таких зобов’язань не вимагається застосування актуарних припущень і не виникають актуарні прибутки/збитки. Проте зверніть увагу, що короткострокові виплати можуть бути накопичуваними та ненакопичуваними. Якщо останні є поточними зобов’язаннями, то перші потребують створення забезпечення (схема 6.1.2).